В’ячеслав Супрун, директор департаменту професійно-технічної освіти МОН України, кандидат економічних наук, доцент:
.
Сучасні потреби професійної освіти і шляхи їх забезпечення відображено у державних документах і нормативних документах МОН України. Так, Міністерством освіти і науки України і, зокрема, Національної академії педагогічних наук України, органів виконавчої влади, галузевих академій наук, роботодавців, керівників навчальних закладів, установ та громадськості розроблено Проект Закону України «Про професійну освіту. У законопроекті відображено ідентифікацію кваліфікацій, що надає сьогодні професійно-технічна освіта, з першого по п’ятий рівень Національної рамки кваліфікацій. Освітні програми кожного освітньо-професійного рівня формують здатність особи до подальшого навчання.
Законодавчо впроваджуватиметься двоступеневість професійної освіти: «кваліфікований робітник» та «молодший спеціаліст». Передбачено створення багатопрофільних, різнорівневих закладів професійної освіти нового типу: регіональний центр професійної освіти, професійний коледж, професійний ліцей та центр професійної підготовки, які здійснюватимуть підготовку фахівців усіх без винятку професій і спеціальностей, яких потребує конкретний регіон.
Управління у сфері професійної освіти в Україні матиме державно-громадський характер та здійснюватиметься за принципами демократії, гласності, автономії та самоврядування; прозорості та відкритості здійснення своєї освітньої та інших видів діяльності.
Планується створення в кожному регіоні ради стейкхолдерів професійної освіти. Стейкхолдери професійної освіти – фізичні та юридичні особи, що зацікавлені у розвитку системи професійної освіти, мережі або окремих закладів професійної освіти та можуть впливати на систему або зазнають її впливу. Іншими словами, стейкхолдери – це соціальні партнери. На такі ради соціальних партнерів (стейкхолдерів) покладається виконання значного обсягу завдань, зазначених у законопроекті.
Передбачено також створення у професійному навчальному закладі наглядової ради з важливими повноваженнями. Порядок формування наглядової ради, строк дії її повноважень, компетенція і порядок діяльності визначаються статутом закладу професійної освіти. Варто зазначити, що до складу наглядової ради не можуть входити працівники закладу професійної освіти.
Особи, які здобувають професійну освіту, є студентами, курсантами, слухачами. Передбачено утворення незалежних установ оцінювання та забезпечення якості професійної освіти, сучасної процедури ліцензування та акредитації навчальних програм. Професійний навчальний заклад видаватиме документи про професійну освіту державного зразка тільки з акредитованих навчальних програм. За неакредитованими навчальними програмами (в тому числі – короткострокового професійного навчання) професійний навчальний заклад має право видавати документи про професійну освіту власного зразка.
Професійний навчальний заклад може вільно використовувати зароблені кошти від надання освітніх послуг та здійснення інших видів діяльності відповідно до законодавства. Кошти зараховуватимуться на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті у територіальних органах центрального органу виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів або на поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки установ державних банків.
Крім державного законодавства у 2015-2016 навчальному році організація навчально-виховного процесу здійснюватиметься з урахуванням Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 № 657 та від 07.082015 р. № 855, робочих навчальних планів, що складаються на основі діючих Державних стандартів професійно-технічної освіти (далі ДСПТО) з конкретних робітничих професій, а також Типової базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 13.10.2010 № 947, Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30.05.2006 № 419, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 червня 2006 року за № 711/12585, зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 10.07.2015 № 746, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 2015 року за № 127358).
Зміни до Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах сприятимуть забезпеченню автономії навчального закладу, а саме: надається право самостійно визначати основні напрями діяльності закладу у поточному навчальному році. У документації з планування навчально-виробничого процесу вилучені такі документи як перелік навчально-виробничих робіт з професії на семестр чи курс навчання та плани виробничого навчання на місяць. Спрощено розроблення робочих навчальних планів за професіями для певного ступеня професійно-технічної освіти. Педагогічний працівник має також право самостійно приймати рішення щодо підготовки учнів до кваліфікаційної атестації, а саме: обладнання кабінету, вибір навчально-наочних посібників, довідників, обладнання, технологічних карт та інших матеріалів. Також з урахуванням варіативного компоненту він може розробляти власні (авторські) навчальні програми, змінюючи розподіл годин між темами тощо.
Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за № 157/26602, перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації, форму та терміни проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.
Збільшення кількості навчального часу з предмета «Фізична культура» з 2 – х обов’язкових годин на тиждень до 3 – х годин можливе за рахунок варіативного компоненту змісту освіти. При цьому частину навчального навантаження з фізичної культури (до 1 години на тиждень) може використовуватися як на вивчення окремих навчальних предметів, що забезпечують рухливу активність учнів (плавання, гімнастика тощо), так і на збільшення обсягів занять спортивних секцій, гуртів, організації змагань тощо.
У 2015/2016 навчальному році передбачено збільшення кількості годин на вивчення іноземної мови з 3 годин до 3,5 годин на тиждень (з 210 год. до 245 годин). Збільшення кількості навчального часу можливе за рахунок використання варіативного компоненту змісту освіти. Проте граничне навчальне навантаження не може перевищувати 36 годин на тиждень. Слід враховувати, що навчальні програми окремих навчальних предметів (технології, інформатика, художня культура, екологія) можуть інтегруватися в зміст навчальних програм професійно-теоретичної підготовки. При цьому предмети, навчальні програми з яких інтегровані, вилучаються із загальноосвітньої підготовки із зменшенням кількості годин відповідного напряму. Вивільнені години можуть спрямовуватися на вивчення іноземної мови, предметів професійно-теоретичної підготовки та/або професійно-практичну підготовку, фізичну культуру. У результаті цього обсяг загальноосвітньої підготовки у робочих навчальних планах може змінюватися.
Звертаємо увагу на зміну назви предмета «Світова література» на «Зарубіжна література», що потребує внесення відповідних змін до робочих навчальних планів та програм на 2015/2016 навчальний рік.
Робочий навчальний план загальноосвітньої підготовки для професійно-технічних навчальних закладів реалізує зміст освіти залежно від обраної професії. При цьому типовий навчальний план охоплює інваріантну складову, яка є спільною для всіх загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на предмети за вибором, факультативи, індивідуальні та групові заняття.
Предмети і курси за вибором визначаються професійним навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення навчального закладу.
Нормативні документи спрямовують професійні навчальні заклади на підприємницьку діяльність, розкриття власного інтелектуального потенціалу, на повноцінну культурну й економічну самореалізацію в регіонах.
.
За інформацією веб-портала Профтехосвіта
